Консультпункт ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ - Виявляйте жваву цікавість до життя Дитини, до її радощів, смутків, прагнень, успіхів, невдач, до її особистих переживань; у разі необхідності сприяйте, допомагайте, виражайте їй спів радість, співчуття. - Спілкуйтеся з Дитиною, як із дорослим, від якого чекають взаємної довіри, поваги, розуміння. - Робіть день народження кожної Дитини святом у групі, класі, висловлюйте їй побажання, підносьте їй у дарунок малюнки, твори про неї, давайте їй відчути, як її люблять, поважають вихователі і товариші. - Любіть сміятися і гратися з дітьми, пустуйте разом з нею. - Своє обурення поводженням Дитини виражайте ноткою натяку на те, що ви від неї цього не чекали, що у вас вище уявлення. - Виражайте жвавий інтерес до захоплень окремих дітей, беріть участь у них. - Дивуйтеся, захоплюйтеся, радійте, коли та чи інша Дитина робить гідний вчинок, виявляє кмітливість, мислить зосереджено. - Вибачайтесь перед Дитиною, якщо з якоїсь причини не можете відразу відповісти на пізнавальне запитання, з яким вона до вас звертається; поясніть причину відверто, скажіть, що дасте відповідь за кілька днів, і не забудьте виконати обіцянку. - Міркуйте вголос самі, щоб давати дітям зразки: як думати, як шукати розв’язок завданню, як обговорювати, оцінювати. - Пропонуйте дітям різні історії із запитаннями, як вчинили б вони на місці героїв. Нехай діти називають себе героями і приміряють до себе їх якості. - Користуйтеся способом «допущення» помилок, надавайте дітям можливість виявляти їх і виправляти; дякуйте дітям за сприяння. - Заохочуйте самооцінку й оцінку діяльності кожної Дитини, давайте їй можливість оцінювати свою роботу вголос, висловлювати свою оцінку про роботу товариша. - Стежити за чистотою вашої мови, не допускайте її забруднення.
Як навчити дитину складати іграшки на місце?
У кожному будинку, де є діти, виникає ось така проблема: іграшок багато, дитина грається, а після гри дорослим доводиться збирати іграшки за своїм малюком. Досить часто батьки привчають дітей складати іграшки на місце досить суворо. Малюка змушують складати машинки й паровозики, а у відповідь отримують протест. Як же навчити дитину прибирати за собою? Насамперед подбайте про те, щоб дитині було зручно збирати. Іграшки слід зберігати або в контейнерах, або на полицях. Малюк повинен мати можливість іграшки в певне місце. У дитячій кімнаті не повинно бути забагато іграшок, інакше малюкові буде складно їх збирати. Навчіть дитину правильно прибирати іграшки. Домовтеся, де зберігатимуться машинки, конструктор і т. ін. Малюкові знадобиться певний час, щоб запам’ятати й освоїтися, тому спочатку прибирайте разом. Не прибирайте замість дитини. Діти дуже швидко звикають до того, що «мама все прибере». Дитина повинна чітко знати, що прибирання іграшок – її обов’язок. Якщо малюк категорично відмовляється прибирати, перетворить прибирання на гру. Можете змагатися, хто швидше наповнить свою коробку, або ж призначте символічний приз за те, що дитина встигне забрати всі іграшки за певний проміжок часу. Головне – не забувайте хвалити малюка, навіть якщо, на вашу думку, прибирання виконано недостатньо якісно.
Чи корисний сир?
Мабуть сир – один із найдавніших кисломолочних продуктів людства. Наші пращури квасили свіже молоко кисломолочними бактеріями й відокремлювали сироватку від твердої частини. У такий спосіб із молока вилучали найкорисніші поживні речовини. Сир прийнято обов’язково включати в раціон дітей, вагітних жінок, хворих людей. Хімічний склад сиру досить різноманітний. Незамінні для людського організму амінокислоти, молочний цукор (або лактоза), залізо, кальцій, фосфор, ферменти, вітаміни, вуглекислота – це не повний перелік корисних складових цього унікального продукту. Сир містить дванадцять вітамінів. За вмістом білка і ступенем його засвоєння сир перевершує решту молочних продуктів. Якщо говорити про енергетичну цінність сиру, то вона коливається залежно від жирності – від 90 до 230 ккал у 100 грамах. Сир необхідний елемент у дитячому раціоні, тому що легко засвоюється, подобається дітям своїми смаковими властивостями, а також сприяє нормальному росту кісток і зубів, зміцненню волосся та нігтів.
Як правильно виховувати дітей-близнюків?
Щасливі батьки, у яких з’явилися малюки-близнюки, найчастіше навіть не підозрюють про те, що виховання одразу двох малюків відрізняються від виховання однієї дитини. Звісно, нічого страшного в цьому немає. Просто мамам і татам, а також вихователям варто враховувати особливості характеру й розвитку близнюків. Насамперед потрібно розуміти, що не можна постійно порівнювати таких малюків, незважаючи на те, що вони схожі й зовні, і за характером, і більшу частину часу проводять разом. Іноді між близнюками виникає конкуренція за батьківську любов. Саме тут важливо не віддавати перевагу комусь одному. Ви повинні наголошувати на кращих якостях та здібностях кожного малюка, говорити про свою любов не обом малятам разом, а кожному окремо. Ніколи не порівнюйте близнюків, адже порівняння ображає, не дає можливості одному з дітей нормально розвиватися. Між дітьми не повинно виникати постійної конкуренції за місце під «домашнім сонцем», інакше вони сваритимуться.
Чи бувають «не дитсадкові» діти?
З одного боку, може здатися, що питання несерйозне, але чому ж тоді воно хвилює таку кількість батьків? Психологи й педагоги одностайні в думці, що відвідування дітьми дитячого садка є дуже корисним. Малюки звикають бути без мами й тата, здобувають навички самообслуговування, звикають до правильного режиму дня. Діти, які відвідують дитячий садок, рідше мають проблеми з адаптацією, вони легко спілкуються з іншими дітьми й малоймовірно, що в школі не матимуть друзів. І все – таки деякі батьки вважають, що їх діти повинні перебувати вдома до школи, пояснюючи своє рішення тим, що їх дитина «недитсадкова». Найчастіше так роблять мами й тата дітей, які часто хворіють, або тих малюків, у яких виникають труднощі в спілкуванні з однолітками. Іноді проблема може мати інші причини. Занадто тривожні батьки самі не бажають відпускати від себе малюка. Або перший досвід відвідування дитячого садка виявився невдалим. Зрештою, батьки прирікають дитину на проблеми, яких можна було б уникнути. Для того щоб зрозуміти, що вашому малюкові не підходить режим дитячого садка, його правила й ті дорослі, які там займаються вихованням, питанням харчування й догляду за дітьми, мало декількох днів і навіть тижнів. Вам знадобиться два-три місяці, протягом яких дитина зможе адаптуватися до нових умов. Якщо малюк часто хворіє, то краще приділити більше уваги його загартовуванню, аніж забирати його з дитячого садка. І нарешті, ваше ставлення до садка повинне змінитися. Знайдіть таких педагогів і такий садок із прийнятими для вас умовами утримання, що б ви були спокійні за свою дитину.
Як привчити дитину допомагати вдома?
Одна з головних особливостей поведінки дитини – її прагнення й бажання копіювати поведінку дорослих. Тому принцип «Роби, як я!» повинен стати для вас основним, якщо ви прагнете, щоб дитина допомагала вам удома. Подавайте приклад, демонструйте, що ви виконуєте цю роботу із задоволенням. Якщо дитина виявила ініціативу й зробила вдома щось корисне (випрала, підмела, вимила посуд тощо), але зробила це «як уміла», не сваріть її, а навпаки, похваліть. І покажіть, як правильно віджимати ганчірку, начисто вимити тарілку, акуратно підмести підлогу. Розповідайте всім домочадцям , який у вас є тепер новий помічник. Тоді малюк обов’язково захоче допомогти вам знову. Запропонуйте дитині вибрати собі постійний обов’язок. Винести сміття, погуляти із собакою, почистити картоплю - головне, щоб цей обов’язок був корисним для всієї родини.
Як навчити дитину завязувати шнурки?
Можна, звісно, утішатися думкою, що все саме собою вийде, але дещо згодом. Можна радіти винаходу липучок і гачків. Але все-таки рано або пізно доведеться визнати, що навичка зав’язувати шнурки не такий уже пошук, і дитина може опинитися в незручній ситуації через своє невміння. Отже, не важливо, чи мав ваш малюк невдалий досвід, чи він робить першу спробу шнурування черевиків. Ось кілька простих порад і правил, що обов’язково допоможуть вам навчити дитину зав’язувати шнурки. 1. Не вчіть дитину зав’язувати шнурки наспіх. Ваше роздратування тільки зашкодить справі. 2. Коли ви показуєте дитині, як правильно шнурувати шнурки, станьте в нього за спиною або посадіть дитину на руки до себе спиною. 3. Доберіть такі черевики або кросівки, щоб шнурки легко просмикувались в отвори. 4. Дитині буде простіше, якщо ви виберете досить товсті шнурки, що легко тримати в руках. 5. Хваліть малюка, навіть якщо в нього вийшло просмикнути шнурок лише в одну дірочку. 6. Можете тренуватися на іграх-шнурівках або татусевих черевиках – так дитині буде веселіше. 7. Розвивайте дрібну моторику дитини за допомогою ігор і вправ пальчикової гімнастики. Малювання, аплікація, ліплення, конструювання, бісероплетіння є чудовими тренажерами для пальчиків малюка.
Чи можна ставити дитину в куток????
Зважаючи на мету і на скільки часу. І ще – у який куток. Таке покарання використовують батьки, які прагнуть хоч у якійсь спосіб зупинити дитину, яка їх не слухається. «Постій і поміркуй!» - наказують вони малюкові й сподіваються, що цей метод буде ефективним. Так, це значно краще, ніж бити дитину та кричати на неї. Але це батьківський самообман – вважати, начебто такий спосіб буде і насправді ефективним. Адже сьогодні виховання ґрунтується зовсім на інших засадах, ніж це було раніше. І якщо наші батьки і ми ставилися до своїх мам і татусів як до дорослих, то сьогоднішні діти сприймають нас швидше як рівних. Тому не дивуйтеся, якщо дитина раптом вийшла з кутка, незважаючи на ваші накази і заборони. Чи можна нашкодити таким покаранням? Так. Якщо ви силоміць тривалий час утримуватимете дитину в кутку, якщо куток знаходиться в темній кімнаті або в місці, що викликає в дитини тривогу. Тому краще запропонуйте малюкові поміркувати про свій учинок десь інде.
Як боротися з дитячою істерикою?
Для того щоб придумати свої унікальні способи роботи з дитячою істерикою, яку влаштовує дитина, пропонують усвідомити ситуацію. · Для початку визначте, яку саме поведінку ми називаємо некерованою. Некерованість це: - істерика з лементом; - істерика з лементом і катаннями на підлозі; - випрохування іграшок у магазині; - капризи; - відмова щось робити, кудись іти; - вигукування поганих слів, спроби вдарити дорослого, ламати й трощити іграшки; можливо, ще якась дитяча поведінка, що викликає у вас почуття безпорадності. Потім припинить присаджувати дитину, соромити її, порівнювати з іншими дітьми, кричати на неї, смикати. І нарешті, коли ми вже все знаємо, застосуймо наші знання на практиці ( якщо дитина буде дійсно некерованою).
Чи можна привчити дитину до книг від самого народження?
Відповідь на це питання однозначна. Сприйнятливість малюків дає нам можливість. Звісно ж , діти до року ще не можуть читати, але слухають із задоволенням. П’ятнадцятихвилинне мамине або татусеве читання вголос поступово привчає дитину вслухатися в текст. Звісно, дитина поки ще не розуміє зміст сказаного, однак вона сприймає інтонації, паузи, звикає до ритму батьківського мовлення. Поступово малюк починає виділяти в тексті знайомі слова й радісно реагувати на них. У такий спосіб можна не тільки привчати малюка слухати текст, але й розвивати його фонематичний слух. Надалі це допоможе йому швидше навчитися говорити, а в школі – грамотно писати. · Читайте дітям якісні твори. Діти до року чудово сприймають віршований текст. Чим старшою є дитина, тим легше їй слухати прозу. · Прослуховування літературних творів також розвиває пам’ять дитини. · Після того як малюкові виповниться півроку, цілком можна давати до рук книги з тканини або цупкого картону. Розглядаючи картки, малюк поступово захоплюється та із задоволенням грає з книжкою. · Якщо у вас немає можливості читати малюкові щодня, у пригоді стануть аудіо книги. Начитані відомими акторами, вони дуже подобаються дітям.
Коли потрібно починати чистити зуби дитині?
Приблизно в шість - вісім місяців у малюків з’являються перші зубки – молочні. Уже до двох з половиною років дитина має двадцять нових зубів. Стоматологи у відповідь на питання «Коли починати чистити зубки дитині?» дружно відповідають: «Відразу щойно ви помітили в роті малюка перші різці. І нехай спочатку це не занадто зручно робити , проте поступово малюк звикне до того, що така процедура необхідна й безпечна». · Якщо дитина поки не дозволяє почистити свої зубки щіткою, можна взяти чистий шматочок марлі, змочити його в кип’яченій воді й протерти його зубки. · Купуючи дитячу зубну щітку, вибирайте тільки ту, у якої маленька голівка й м’яка щетина, щоб не зашкодити ніжним яснам малюка. · Чистити дитині зуби потрібно двічі на день, зранку і ввечері після їжі. · Вибирайте зубну пасту, що відповідає віку дитини. · Це важливо, тому що поєднання фтору в пастах для дорослих є шкідливим для малюків.
Чи правда що лівші встигають у школі гірше за правшів?
Дійсно, такі дані нещодавно опублікували британські дослідники. Причому діти, які однаково успішно користуються обома руками, також виявилися менш успішними в навчанні, ніж діти – правші. Інтелектуальні тести, що провели вчені, демонструють відставання лівшів у середньому на 1%. При- чому більшою мірою це проявляється в дівчаток. Однак такий факт ніяк не повинен засмучувати батьків ліворуких малюків. Адже в природі все компенсується. І якщо середні показники свідчать про якесь відставання, то залишається доведеним той факт, що саме з-поміж лівшів більше геніїв і талановитих людей. · Гай Юлій Цезар, Наполеон Бонапарт, Карл Великий, Вінстон Черчилль, Леонардо да Вінчі, Альберт Ейнштейн, Ісаак Ньютон, Пабло Пікассо, Альбрехт Дюрер, Огюст Роден, Пітер Пауль Рубенс, Анрі Тулуз- Лотрек- це не повний перелік геніїв-лівшів, який повинен заспокоїти батьків. · Діти - лівші дуже добре малюють і ліплять із пластиліну, саме від них ви почуєте нестандартні ідеї й рішення. · Музичні здібності й абсолютний слух притаманні лівшам. Отже, мамам і татусям буде чим пишатися, навіть якщо оцінки в школі неідеальні. |
|