Заповіді батьківства

^{Не ограничивайте ребенка… Не обрезайте его крылья… Давайте ему выбрать свою дорогу… Знайте, расправив свои крылья однажды он не даст опуститься вашим.}

1. ЛЮБИ СВОЮ ДИТИНУ!

Радій її присутністю біля тебе приймай її такою, яка вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. не ображай її не принижуй її, не розхитуй її віри у себе, не задавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе.

2. ОБЕРІГАЙ СВОЄ ДИТЯ!

Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не заважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дивну квітку, яку можуть знівичити.

3. БУДЬ ДОБРИМ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ!

Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю, їй потрібне таке домашне вогніще, де сім'я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв'язки з усім родом і друзями. Вона має жити у такій родині, де панують чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому. Подружня зрада, заздрість, матеріальне збагачення у нечеснй спосіб, досягнення тієї чи іншої вигоди, хай навіть і для дитини, за допомогою безпринципних звязків і вчинків украй негативно позначається на моральному становленні особистості людини, яка діятиме завтра за зразком твоєї поведінки.

4. ГРАЙ ЗІ СВОЄЮ ДИТИНОЮ!

Віддавай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку, менше зважай на свої власні інтереси, інтереси дитини водночас і твої.Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звертається до тебе найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.

5. ПРАЦЮЙ ЗІ СВОЄЮ ДИТИНОЮ!

Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі (у квартирі, садибі, на городі). Коли підросте, потроху залучай до праці з людьми і для людей. На дозвіллі під час канікул не бідкайся, що вона втомиться від роботи, бо для неї праця з дорослими то погляд у майбутне.

6. ДОЗВОЛЬ ДИТИНІ НАБУВАТИ ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ, НЕХАЙ НАВІТЬ НЕ БЕЗБОЛІСНОГО, АЛЕ САМОСТІЙНОГО!

Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а власний життєвий досвід часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій "збирати свою скриню", навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть виплекати соціального інваліда.

7. ПОКАЖИ ДИТИНІ МОЖЛИВОСТІ Й МЕЖІ ЛЮДСЬКОЇ ВОЛІ!

Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоутвердження людської особливості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми співжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.

8. ПРИВЧАЙ ДИТИНУ БУТИ СЛУХНЯНОЮ!

Стеж за поведінкою дитини й спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдало шкоди ані їй самій, ані будь-кому. Не обминай моментів, коли вона негарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, ане інакше - для неї це буде наукою.

9.ЧЕКАЙ ВІД ДИТИНИ ЛИШЕ ТАКИХ ДУМОК ТА ОЦІНОК, НА ЯКІ ВОНА ЗДАТНА НА ЕТАПІ СВОГО РОЗВИТКУ І ЯКІ МОЖЕ ПІДКАЗАТИ ЇЇ ВЛАСНИЙ ДОСВІД!

Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує. Допомагай їй, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду.

10.ДАВАЙ ДИТИНІ ЗМОГУ НАБУВАТИ ТАКІ ВРАЖЕННЯ, ЯКІ ПОЛИШАТИМУТЬ ВАРТІСНІ СПОГАДИ!

Дитина, як і дорослий "живиться" різними враженнями, які знайомлять її з життям і довкіллям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула й відчувала якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями.